реалізувати

реалізувати
-у́ю, -у́єш, док., реалізо́вувати, -ую, -уєш, недок., перех.
1) Здійснювати, робити реальним, втілювати що-небудь у життя.
2) Переводити на гроші, продавати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "реалізувати" в других словарях:

  • реалізувати — дієслово недоконаного і доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • реалізація — ї, ж. Дія за знач. реалізувати. •• Апара/тна реаліза/ція спец. рішення тієї чи іншої задачі тільки за допомогою технічних засобів, без використання програмного забезпечення. Програ/мна реаліза/ція спец. рішення тієї чи іншої задачі програмним… …   Український тлумачний словник

  • реалізований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до реалізувати. || реалізо/вано, безос. присудк. сл …   Український тлумачний словник

  • реалізовний — а, е. 1) Якого можна реалізувати. 2) Показник легкості, з якою що небудь може бути продано або куплено …   Український тлумачний словник

  • реалізовувати — див. реалізувати …   Український тлумачний словник

  • реалізуватися — у/ється, недок. і док. 1) Здійснюватися, ставати реальним, втілюватись у життя. 2) Переводитися на гроші, продаватися. 3) тільки недок. Пас. до реалізувати …   Український тлумачний словник

  • зреалізувати — у/ю, у/єш, перех., рідко. Док. до реалізувати …   Український тлумачний словник

  • капіталізувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. 1) Перетворювати в капітал (у 1 знач.). || Реалізувати майно підприємства для збільшення грошового капіталу. || Формувати фіктивний капітал у вигляді цінних паперів – акцій, облігацій тощо. 2) Визначати цінність… …   Український тлумачний словник

  • опціон — у, ч. 1) Право, зафіксоване біржовою угодою, на придбання чи продаж товарів, валюти, цінних паперів за певних умов у майбутньому. 2) Умова, що вводиться в угоди на строк, за якого одній із сторін надається право вибору між альтернативними… …   Український тлумачний словник

  • проводити — I провод ити див. проводити. II пров одити прова/дити, джу, диш, проводжа/ти, а/ю, а/єш, рідко прово/джувати і прова/джувати, ую, уєш, недок., провести/, еду/, еде/ш; мин. ч. прові/в, вела/, вело/, рідко проводи/ти, воджу/, во/диш і діал. пров …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»